СПОГА́ДАНКА, и, ж., розм. Те саме, що спо́гад 1. Вже чую: встає, іде, гуде на мене з тих днів, що минули, хмара-спогаданка… (Вас., II, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 553.