СПОВІ́ЛЬНЕННЯ, я, с. Дія за знач. спові́льнити, спові́льнювати і стан за знач. спові́льнитися, спові́льнюватися. Можливо, забалакались кочегари і зменшився тиск пари в котлах, можливо, щось інше трапилось у машині, але саме через це сповільнення ходу торпеда пройшла перед самим носом «Антопулоса», не зачепивши його (Трубл., Шхуна.., 1940, 159). Стан різкого сповільнення, пригнічення життєвих процесів прийнято називати анабіотичним станом, або просто анабіозом (Наука.., 10, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 550.