СПОВІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спові́льнити.

2. у знач. прикм. Повільніший від звичайного, зі зменшеною швидкістю. Хай розквітають сади і колосяться хліба на грунті, очищеному від мін сповільненої дії, залишених війною (Ком. Укр., 4, 1960, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 550.