СПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. Подібний до того, як на сповіді; відвертий, щиросердний. Вірші Марії Пригари розтривожують душу справжністю емоційного заряду, сповідальною довірливістю інтонації (Літ. Укр., 13.IX 1974, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 549.