СПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., діал. Поплювати або плюнути. Подержала [Золотариха] мене за п’яти, пошептала щось і сплювала (Барв., Опов.., 1902, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 543.