СПЛОДИ́ТИСЯ, спло́диться, док., розм.

1. З’явитися, виникнути. У його голові сплодилася гірка думіка.

2. Виснажитися, перестати родити (про землю).— А знаєш, Грицьку,— вмішається одутлий Матня,— чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилась, ні! То бог тебе карає… (Мирний, І, 1949, 402).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 542.