СПА́СІВСЬКИЙ, а, е, розм. Який буває у спасівку (у 1 знач.). Дишеш, не надишешся, як буває в спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Стор., І, 1957, 333); // Який достигає у спасівку. — Як пожовкла та помарніла! Жовта, як стигла спасівська диня (Н.-Лев., IV, 1956, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 492.