СОРО́МЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. соро́мити. — Ви, ідеалісти, узброєні в свій ідеалізм, як черепаха в щит, — вас не вколоти таким соромленням (Хотк., І, 1966, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 465.