СОРОКІ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що сорокі́вка 1.— Пан дає по два сороківці за день орання (Фр., VIII, 1952, 10); Рябі забралися в панське просо й розкошували доти, доки їх не зайняв лановий.. Вони, може, на сороківець зробили шкоди, а з чоловіка витягнуть карбованців з п’ять (Стельмах, І, 1962, 568).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 464.