Про УКРЛІТ.ORG

сонм

СОНМ, у, ч., книжн. Велика група, зібрання кого-, чого-небудь. В «Енеїді» Котляревський змалював сонм олімпійських небожителів (Рад. літ-во, 5, 1964, 121); // Велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. Сонми хмар скотилася, тисячею гармат ударив грім, блискавиця весь світ осліпила (Хотк., II, 1966, 221); Біля електричних ліхтарів збирались сонми нічних метеликів та комах (Дмит., Розлука, 1957, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 457.

вгору