Про УКРЛІТ.ORG

сноза

СНО́ЗА, и, ж.

1. Тонка перекладинка у вулику для підтримання сот. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена].., поновляв снози (Н.-Лев., IV, 1956, 211).

2. Те саме, що зано́за. Узяв ярмо у свої руки Павло, завзято стукнув об землю раз, другий, ярмо затріщало, снози переламалися… (Горд., І, 1959, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 428.

вгору