СМІШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. смішли́вий. Обличчя жінки було молоде, чорні очі — гарячі, швидкі, і в глибині погляду блимав вогник смішливості (Смолич, Світанок.., 1953, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 412.