СМІ́ЛКА¹, и, ж. Пестл. до смола́.

СМІ́ЛКА², и, ж. (Silene L.). Трав’яниста рослина родини гвоздикових з яскраво-червоними квітками і з клейким угорі стеблом. Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами (Н.-Лев., І, 1956, 408); П’яним духом дише деревій, озивається святим куревом смілка (Вас., І, 1959, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 407.