СМУГЛЯ́НКА, и, ж., розм. Жінка або дівчина із смуглявою шкірою. З усіх жінок, яких він знав, жодна не могла змагатись у красі з цією смуглянкою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 173); Олександра, її подруга Марія і незнайома Сергієві смуглянка зустріли його з радістю (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 419.