Про УКРЛІТ.ORG

смолоскип

СМОЛОСКИ́П, а, ч. Переносний світильник звичайно у вигляді палиці з намотаним на кінці просмоленим клоччям для освітлення, підпалювання і т. ін. чого-небудь; факел. Спальня в замку Гостомисла. Ніч. При дверях два хлопці зі смолоскипами (Фр., IX, 1952, 248); Юрко високо тримав смолоскип, освітлюючи похмуре склепіння (Донч., IV, 1957, 549); Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (Гжицький, Опришки, 1962, 55); * Образно. Перестало битись серце Лумумби, але смолоскип, який він запалив, палахкотить під вітром свободи, що гуляє над просторами Африки (Рад. Укр., 17.I 1962, 4); * У порівн. Підпалене ворогом місто горіло, як велетенський смолоскип (Кач., Вибр., 1953, 400); Висушена за літо гарячим сонцем солома, дерево спалахували, як порох; смолоскипами палали хати, хліви (Збан., Таємниця.., 1971, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 416.

вгору