СМАЛКИ́Й, а́, е́, розм.

1. Дуже сильний, різкий, пронизливий (про вітер, мороз і т. ін.). Восени, як почалась хурдига та смалкі вітри, він застудив собі скривленого рота й щелепи (Н.-Лев., IV, 1956, 319).

2. рідко. Дуже жаркий. Дні стояли гарячі, смалкі, задуха не зменшувалась навіть ночами (Скл., Святослав, 1959, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 395.