СМАЖНИ́Й, а́, е́. Який укрився смагою, запікся (про губи); запечений. Одарка умовляла Христю і все знай змочувала холодною водою смажні Прісьчині вуста (Мирний, III, 1954, 64); Олена облизала смажні вуста, причинила вікно (Мушк., Серце.., 1962, 288).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 392.