Про УКРЛІТ.ORG

сліпо

СЛІ́ПО. Присл. до сліпи́й. Стаднацький подумав, сліпо поглянув на людей, закусив примхливі, з вигнутою ниточкою болю уста (Стельмах, І, 1962, 629); Сліпо, не думаючи, я підкорився Антоші. Я робив усе, що він мені наказував (Мик., II, 1957, 57); Втішалася вона тим, що, хоч і пізно, а все ж зрозуміла, що сліпо жила (Голов., Тополя.., 1965, 104); Відтворюючи ефекти освітлення, подібні до «рембрандтівського», Шевченко не переносив їх сліпо з картин Рембрандта (Мист., 4, 1956, 44); * Образно. З-під насупленої обшарпаної стріхи сліпо дивилося на схід одне вікно-шибка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 5).

СЛІПО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сліпи́й у 1 знач., напр.: сліпоглухонаро́джений, сліпоглухоніми́й і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 363.

вгору