СЛІПИ́ЦЕЮ, присл., розм. Те саме, що сліпма́. Лізе сліпицею (Сл. Гр.); * Образно. Був вітер, і ніч сліпицею лізла у вічі (Мик., II, 1957, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 363.