СЛЕЗИ́ТИСЯ, и́ться, недок., розм. Те саме, що слези́ти. Все ще лежала [дівчина] нерухома,.. з невеличкою ранкою на чолі, з якої кров слезалася каплями (Фр., VI, 1951, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 350.