СКІ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. скі́млити і звуки, утворювані цією дією. Відчував [Микола] десь усередині, під самим серцем, якесь тихе скімлення (Збан., Курил. о-ви, 1963, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 269.