СКІЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Скручений, звитий у кільце або кільцями. На снігу замерзає скільцьована чавунна змія. Влітку з її пащі високо підіймається водограй (Стельмах, І, 1962, 296); Скільцьовані корені.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 269.