СКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скучеря́вити; // у знач. прикм. Анатоль любовно гладить скучерявлену собачу повсть (Кач., II, 1958, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 339.