СКУ́ДНИЙ, а, е, рідко.

1. Кількісно невеликий, недостатній; // Нерясний (про сльози). Найгірш удову мучило безсоння — вона бралася плакати якимись скудними, старечими слізьми (Вовчок, І, 1955, 314).

2. Бідний, одноманітний. День почався.. Я знав наперед всю його просту і скудну програму і намагався не думати про неї (Коцюб., II, 1955, 425).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 332.