СКУГОНІ́ТИ, ни́ть, недок., розм. Підсил. до скугні́ти. Десь за стіною скугонить порося, реве теля (Вирган, В розп. літа, 1959, 294).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 332.