Про УКРЛІТ.ORG

скромний

СКРО́МНИЙ, а, е.

1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я — людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (Вас., IV, 1960, 56); Це була манера розповіді старих солдатів і скромних людей — захоплюватись діями товаришів і лишати себе в тіні (Смолич, День.., 1950, 10); // Який не претендує на особливе становище. Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого (Довж., І, 1958, 417).

2. Стриманий у поводженні, вихований; протилежне розв’язний. Чистота тут ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (Коцюб., III, 1956, 333); Ми стали скромні, стали непомітні, Скупі на жест і мову запальну (Зеров, Вибр., 1966, 84); Навідав [листоноша] його з цілою юрбою внуків та внучок.— Чудові плоди у вас, Федоре Кузьмичу, чудові, душа радіє,— лагідно говорив Мічурін, дивлячись на скромних вродливих дітей (Довж., І, 1958, 449); Стривайте, та хіба ж це Мишуня? Скромний, сором’язливий, неквапливий, незграбний Мишуня? Заляканий дівчатами, червоний перед ними од сорому за власну безпомічність? (Ю. Янов., II, 1954, 139); // Морально стійкий; цнотливий. Розбещені дівчата його не цікавили, а скромні, хороші дівчата хоч і вабили, але.. серйозних намірів у нього не було (Головко, II, 1957, 514); // Який свідчить про стриманість у поводженні, вихованість.— У нас є королі, артисти, великі злочинці, великі інквізитори, а я теж не остатнього рангу особа,— його скромний вид сперечався з його остатніми словами (Л. Укр., III, 1952, 579); Каринський з цікавістю придивився до скромної постаті виконроба (Шовк., Інженери, 1948, 42).

3. Який нічим не виділяється серед інших, не має ніяких особливих рис, ознак і т. ін.; не видатний; простий, звичайний. Подаючи.. скромну автобіографію, я не маю на меті, ні прихованій, ні явній, виставляти себе як виняткову людину (Вас., IV, 1960, 8); // Невигадливий — в оздобленні, оформленні і т. ін. Підходять пані Люба з панною Ромцею. Панна в темному, скромному вбранні (Вас., III, 1960, 476); Увесь Богунський полк стояв на колії перед скромним вокзалом Унечі (Довж., І, 1958, 147); Він сів у скверику напроти райкому і довго дивився на скромний сірий будиночок (Тют., Вир, 1964, 309); У квітні 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря». На скромній сіренькій обкладинці напис: «Т. Г. Шевченко. Кобзар» (Вітч., 3, 1967, 170); Він уже бачив каштанові кучері, які вибилися з-під скромного берета (Донч., VI, 1957 195); Його [В. І. Леніна] портрет — в селянській хаті скромній, Його портретв землянці у бійця (Рильський, II, 1960, 197); // Який не привертає уваги; неяскравий; непоказний. Зацвіла на скелі крем’янистій Скромна квітка (Забашта, Пісня.., 1961, 22); Росте на них [могилах] подорожник.., будяк, скромні, лагідні незабудки (Тют., Вир, 1964, 72); Ласкаві метелики із скромними крильцями сідають на подорожники, на деревій (Гуц., Скупана.., 1965, 205).

4. Недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Серед дуже скромних страв стала гранчаста пляшка з розведеним спиртом (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 12); Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Тют., Вир, 1964, 206); Трапеза була сита, але суворо скромна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 130); // Без претензій на розкіш, багатство і т. ін. — Прийміть, любий наш пане директоре, цей скромний дарунок на спомин від удячних учениць! По цім слові подало йому дівчатко прегарний альбом (Март., Тв., 1954, 196); На не дуже бучному, скромному весіллі, де були тільки найближчі товариші і родичі, Михайло навіть випив більше, ніж дозволяв собі, і зухвало кричав «гірко» (Коп., Земля.., 1957, 105); // Без пишних фраз, без перебільшених оцінок і т. ін. Я не проти, що вона, Та статейка, скромна (Воскр., З перцем!, 1957, 194).

5. Невеликий, незначний. Гармату поставлять [повстанці] на п’єдестал як пам’ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам: всі гармати минулого здаються скромними (Довж., І, 1958, 52); Скромний бюджет; Скромний титул; // Обмежений (про бажання, вимоги і т. ін.). Чуючи скромні і дрібні жадання робітницькі, він.. починав уже сміятися з робітників (Фр., V, 1951, 435); Добре, що хоч сусіда його згодився помінятися з Чумаком місцями, хоч сіли вдвохі то.. добре. Але це тільки першого дня на таких скромних умовах помирився хлопець (Головко, II, 1957, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 324.

вгору