СКРИ́ТО, розм. Присл. до скри́тий 2. — Ви приїхали скрито, — а що дальше буде? (Фр., II, 1950, 153); Все, що в душі вашій діється скрито, вчую я вмить, прочитаю по них [очах] (Л. Укр., І, 1951, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 321.