СКРИ́НЯ, і, ж. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (Граб., І, 1959, 297); Вона стукала віком, брязкала ключами, викидала одежу, що лежала зверху в скрині (Н.-Лев., VI, 1966, 390); Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині.. синове срібло (Гончар, І, 1959, 43).

◊ Скри́ню дба́ти див. дба́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 318.