СКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. Знімати копію з чого-небудь.

2. Вкривати суцільно штрихами; // Робити багато закреслень.

3. Креслячи, витрачати що-небудь (папір, туш і т. ін.).

4. рідко. Те саме, що писа́ти 1. Пишучи лист, рівночасно скреслила я вірш (У. Кравч., Вибр., 1958, 437).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 315.