СКРЕ́СЛИЙ¹, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скре́снути¹. Біля скреслої річки — глухий, розгойданий шум. Люди метушилися біля човна (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 54).

СКРЕ́СЛИЙ², а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до скре́снути².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 315.