СКРЕС, у, ч. Те саме, що скреса́ння. І труд людський, пісень жаркий потік, Дніпровські далі весняного скресу — Мойого серця подадуть адресу, Бо я у них прописаний навік (Мал., Запов. джерело, 1959, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 315.