СКОТОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Торговець, що займається скупкою і продажем скоту на забій. Сербський уряд, що спирався на підтримку великих землевласників і скототорговців, проводив реакційну й антинаціональну політику (Нова іст., 1957, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 308.