СКОТА́РНИК, а, ч. Приміщення для скоту. Новий завідуючий уже звів половину крокв на скотарнику (Ряб., Золототисячник, 1948, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 307.