СКОСОГІ́Р, го́ру, ч., діал. Косогір. Він зійшов із скосогору і наблизився до греблі (Гр., І, 1963, 416).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 307.
а
б
в
г
д
е
є
ж
з
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
СКОСОГІ́Р, го́ру, ч., діал. Косогір. Він зійшов із скосогору і наблизився до греблі (Гр., І, 1963, 416).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 307.