СКОРОДІ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що швидкоді́ючий. — Тут потрібні якісь рішучі й скородіючі заходи (Шовк., Інженери, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 300.