СКОРЕ́СЕНЬКО. Присл. до скоре́сенький. Він дома день і другий пробув, говорив і ходив, з печі злазив, да усе так скоресенько (Барв., Опов.., 1902, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 298.