СКООРДИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Здійснити координацію; погодити. Мак-Келлі, прибувши.. до Врангеля, недвозначно дав зрозуміти, що Верховна рада союзників уповноважила його скоординувати дії Криму й Варшави (Гончар, II, 1959, 297); Скоординувати, строго пов’язати питання якості, надійності й довговічності виробів щодо строків та інших показників по всіх кооперованих підприємствах — завдання великої народногосподарської значимості (Ком. Укр., 3, 1966, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 296.