СКОНДЕНСО́ВАНИЙ, а, е.

1. спец. Дієпр. пас. мин. ч. до сконденсува́ти. В тракторі сконденсована сила десятків коней (Рад. Укр., 3.ІІІ 1961, 2); // сконденсо́вано, безос. присудк. сл. * Образно. Він займався різними видами спорту, аж поки не зупинився на акробатиці, де, йому здавалося, сконденсовано більшою чи меншою мірою всі види спорту (Ткач, Арена, 1960, 127).

2. у знач. прикм., перен. Стислий, але місткий, ємкий (за змістом, викладом і т. ін.). Звичному «аналізові» ці вірші [Є. Плужника] піддаються тяжко. Їх треба було б цитувати один за одним — настільки вони сконденсовані в своєму змісті (Не ілюстрація.., 1967, 301); У романі «Кров людська — не водиця» Стельмах цікаво подає сконденсовану характеристику життєвих доріг, що привели підполковника Кіндрата Погибу і сотника Данила Підіпригору до війська (Рад. літ-во, 8, 1971, 12); // Дуже насичений, наповнений чим-небудь (подіями, роботою і т. ін.). Бувають дні, години такого сконденсованого часу, коли події йдуть одна за одною, і за якихось півгодини їх минає більше, ніж за півроку (Собко, Зор. крила, 1950, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 295.