СКОМПРОМЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до компрометува́ти. — Цього не роби, бо це все тебе скомпрометує,.. — заспокоювала його Сусанна Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 144); Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Піти зараз з свиноферми — значить остаточно себе скомпрометувати в очах колгоспників (Добр., Тече річка.., 1961, 143); // Викликати недовір’я до якої-небудь ідеї, справи і т. ін. Партизана найбільше клопотала думка про те, що ці вуличники можуть скомпрометувати перед селянами ідею комуни (Мик., II, 1957, 393); Антикомунізм — головне в ідеологічній політиці реакційної буржуазії. Скомпрометувати передові ідеали, ослабити і розколоти єдиний фронт антиімперіалістичних сил, відвоювати втрачені позиції — така мета цієї політики (Рад. літ-во, 3, 1971, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 294.