СКОЛОПЕ́НДРА, и, ж. Невелика отруйна членистонога тварина класу багатоніжок, що живе у теплих краях. Тут [в Ялті] зовсім нема пороху, якось аж чудно, зато [зате] чимало павуків, мокриць якихсь гігантських.., сколопендр, москітів і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 191); Сколопендру швидко вбили, і Мирон Гаврилович з видом переможця вигріб її палицею на веранду (Збан., Любов, 1957, 166); Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок, збирали колекції метеликів, жуків, сколопендр (Тулуб, В степу.., 1964, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 292.