СКНАРУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до скнарості. Гензель — хлопець скнаруватий… (Ю. Янов., I, 1954, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 287.