СКЛЯР, а́, ч.

1. Майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна. — Приходив тут скляр, пора вікна склити (Коцюб., II, 1955, 285); — Я третій день посилаю до Мєшкова, прошу його виписати скла і прислати скляра (Тулуб, В степу.., 1964, 187).

2. Робітник скляної промисловості; склороб. Скло відоме вже кілька тисячоліть, але склярі довгий час уміли виготовляти скляні предмети лише порівняно невеликих розмірів (Наука.., 9, 1971, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 287.