СКЛОВИ́ДНИЙ, а, е.

1. рідко. Те саме, що склоподі́бний. Емаль являє собою скловидний сплав з домішкою барвників — окисів металів (Укр. золотарство.., 1970, 37).

2. с. г. Прозорий через вміст великої кількості азоту (про зерно певного ступеня зрілості). Зерно твердих пшениць.. має високі технологічні якості — воно скловидне, з еластичною клейковиною (Хлібороб Укр., 12, 1965, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 284.