СКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скле́їти. Була одна пара повстяників, а друга — чуні, склеєні з автогуми, — цим користалася вся родина в міру потреби (Ю. Янов., Мир, 1956, 156); Окремі його [моста] частини вагою до двадцяти тонн склеєні.. смолами (Веч. Київ, 18.III 1969, 4); — Книжка, панове, це велика кількість різного формату нарізаних чверток друкованого паперу, складеного докупи, оправленого і склеєного (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 279.