СКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що склада́ти 1, 3. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом.. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає, складує… Як у казані кипіло! (Вовчок, I, 1955, 117); Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай (Граб., І, 1959, 62); Які він пісні складував і як їх співав..! (Вовчок, І, 1955, 349).

СКЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Поміщати у склад для зберігання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 279.