СКЛАДА́НИЙ, а, е. Який можна складати завдяки рухомому поєднанню частин. Василеві він подарував складаний ножик з двома лезами й з шилом! (Скл., Карпати, II, 1954, 84); Мічурін сидів на складаному стільці біля деревця (Довж., І, 1958, 474); * У порівн. Мажуга накрив плечі мішком і ходить селом. Згинається і розгинається, як складаний ножик (Коцюб., II, 1955, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 273.