СКИТА́ЛЬСТВО, а, с., рідко. Безперервне або довгочасне блукання, поневіряння. Він наче об’явився їм [мандрівникам] добрим духом на початку скитальства й нараяв лікарів славних! (Козл., Мандрівники, 1946, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 267.