СКИДНИ́Й, а́, е́.

1. гідр. Признач. для скидання води. Ідемо вздовж [рисової] плантації. У скидному каналі відкрито шлюзи, тихо дзюрчить прозора вода. Вона відслужила своє, і тепер її спускають у море (Рад. Укр., 8.IX 1962, 2); // Одержаний унаслідок скидання (про воду). Скидну воду з ставків можна використати для заповнення поду, де доцільно вирощувати коропа (Хлібороб Укр., 10, 1965, 39); Скидна вода пивоварних заводів, як виявилось, містить дуже цінну антибіотичну речовину (Хлібороб Укр., 3, 1965, 47).

2. буд. Признач. для скидання будівельних відходів. Скидні колодязі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 265.