СКИДА́Ч, а́, ч.

1. Те саме, що скида́льник. Слідом за ними [жатками] йдуть скидачі з вилами на плечах (Головко, І, 1957, 296).

2. Пристрій у сільськогосподарських машинах для скидання соломи, сіна і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 265.