СКВЕ́РНЕНИЙ, а, е, книжн., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до скверни́ти. Прекрасний Києве на предковічних горах!..За сквернені скарби, за чорні всі діла Хай вороги твої розсиплються на порох! (Рильський, II, 1960, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 258.